Цинк — це життєво важливий мінерал, який бере участь у сотнях ферментативних процесів і чинить багатогранну підтримку організму, зокрема у людей із високою фізичною активністю. Ці ферменти необхідні для нормальної роботи легень, м’язів, імунної системи, шкіри, репродуктивної функції та здоров’я мозку. Крім того, цинк бере участь у підтриманні нормального метаболізму глюкози та інсуліну, а також нормального зору, смаку й нюху.

Статус цинку у багатьох людей може бути нижчим за очікуваний, попри поширеність цього мінералу у звичайному раціоні, що вказує на потенційну користь додаткового прийому. Організм не здатний накопичувати цинк у значних кількостях, тому для підтримання оптимального рівня важливе його регулярне надходження. Для спортсменів значення цинку може бути особливо високим, оскільки він бере участь у підтримці антиоксидантного статусу, виведенні й розщепленні вуглекислого газу та молочної кислоти, а також в енергетичному обміні. У зв’язку з цим потреба в цинку у фізично активних людей може бути вищою.

Систематичний огляд і метааналіз за участю 926 спортсменів показали, що концентрація цинку в сироватці крові у спортивних популяцій була значно нижчою, навіть попри вище споживання цинку порівняно з контрольною групою. Ще один систематичний огляд за участю 184 спортсменів продемонстрував, що рівень цинку в сироватці знижувався, особливо в період відновлення після аеробного навантаження, порівняно з показниками до тренування.

Цинк також широко відомий своєю важливою роллю в роботі імунної системи, оскільки він задіяний практично в усіх аспектах імунного здоров’я. Для спортсменів особливий інтерес може становити його участь у регуляції окисного та запального статусу, оскільки інтенсивні фізичні навантаження можуть призводити до надмірного утворення окисних ушкоджень, що перевищують можливості антиоксидантного захисту організму. У плацебо-контрольованому дослідженні вивчався вплив прийому цинку в дозуванні 45 мг на день протягом восьми тижнів на запальний та окисний статус у 20 здорових чоловіків і жінок. Учасники, які отримували цинк, мали пом’якшення маркерів окисного стресу, включаючи перекисне окиснення ліпідів і пошкодження ДНК, а також зниження запальних цитокінів, зокрема фактора некрозу пухлини-альфа (ФНП-a), інтерлейкіну-1β (ІЛ-1β) і рівня ядерного фактора каппа бета (NF-kβ). Інше рандомізоване подвійне сліпе дослідження оцінювало прийом 45 мг цинку на день у 40 здорових дорослих віком понад 56 років. Результати показали, що в учасників, які приймали цинк, спостерігалося значне зниження рівня С-реактивного білка (СРБ), перекисного окиснення ліпідів і запальних цитокінів, таких як ІЛ-6 і ФНП-a.

Цинк має значення для багатьох гормонів, включаючи тестостерон, гормони щитоподібної залози, естроген, прогестерон, інсулін і кортизол, дисбаланс яких може відображатися на різних аспектах здоров’я. Нормальний рівень тестостерону та здоровий статус щитоподібної залози пов’язані зі статусом цинку й важливі для повноцінного енергетичного обміну та спортивної продуктивності. Систематичний огляд восьми клінічних досліджень за участю людей і 30 досліджень на тваринах дійшов висновку, що дефіцит цинку пов’язаний зі зниженням рівня тестостерону, а додатковий прийом цинку сприяє його поліпшенню. Імовірно, цинк бере участь у виробленні та регуляції гормонів щитоподібної залози й тестостерону, оскільки деякі невеликі клінічні дослідження на людях показують, що виснажливі навантаження знижують рівні гормонів щитоподібної залози (Т3, Т4 і вільного Т3), а також тестостерону. В одному невеликому клінічному дослідженні оцінювався вплив чотиритижневого прийому цинку в дозуванні 3 мг/кг/день на гормональний статус десяти чоловіків-борців. Автори зазначили, що після тренування показники щитоподібної залози й тестостерону були нижчими, ніж до нього. Після чотирьох тижнів прийому цинку рівні гормонів щитоподібної залози й тестостерону в сироватці крові, як до, так і після тренування, значно підвищилися.