Фармакотерапевтична група

Протимікробний і протипротозійний засіб.

Фармакокінетика

Під час приймання всередину метронідазол швидко та майже повністю всмоктується (приблизно 80% за 1 годину). Одночасне приймання їжі не впливає на абсорбцію метронідазолу. Біодоступність становить не менш ніж 80%. Після приймання всередину метронідазолу в дозі 500 мг його концентрація в плазмі крові становить 10 мкг/мл через 1 годину, 13,5 мкг/мл-через 3 години. Зв'язування з білками крові несуттєве та не перевищує 10-20%. Метронідазол швидко проникає в тканини (легкі, нирки, печінка, шкіру, жовч, спинномозгову рідину, слину, насінню рідину, вагінальний секрет), у грудне молоко та проходить через плацентарний бар'єр. Приблизно 30-60% метронідазолу метаболізується через гідроксиловання, окиснення та глюкуронування. Основний метаболіт (2-оксиметронідазол) також має протипроточну та протимікробну дію. 40-70% метронідазолу виводиться нирками (у незміненому вигляді — приблизно 35% від приємної дози). Період напіввиведення — 8-10 годин. У пацієнтів із порушенням функції нирок під час курсового приймання метронідазолу можливе підвищення його концентрації в сироватці крові.

Фармакодинаміка

Протипротозійний і протимікробний препарат, похідне 5-нитроімідазолу. Механізм дії полягає в біохімічному відновленні 5-нитрогрупи внутрішньоклітинними транспортними протеїнами анаеробних мікроорганізмів і найпростіших, відновлена 5-нитрогрупа взаємодіє з дезоксирибонуклеїновою кислотою (ДНК) клітини мікроорганізмів, інгібуючи синтез їхніх нуклеїнових кислот, що призводить до загибелі бактерій.

Активний щодо Trihomonas vaginalis, Entamoeba histolica, Gardnerella vaginalis, Giardia intestinalis, Lamplia spp., а також облигатних анаеробів Bacteroides spp. (зокрема Bacteroides fragilis, Bacteroides distasonis, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotacron, Bacteroides vulgatus), Fusobacterium spp., Veillonela spp., Prevotella (P. buchae, Psiens), і деяких грамопоглинальних мікроорганізмів. (Eubacterium spp., Clostridium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.). Мінімальна концентрація, що пригнічує, становить 0.125-6.25 мкг/мл.

У поєднанні з амоксициліном проявляє активність щодо Helicobacter pylori (Амоксицилін пригнічує розвиток резистентності до метронідазолу).

До метронідазолу нечутливі аеробні мікроорганізми та факультативні анаероби, але в присутності змішаної флори (аероби й анаероби) метронідазол діє синергічно з антибіотиками, ефективний проти звичайних аеробів.

Збільшує чутливість пухлин до опухолів, викликає сенсибілізацію до алкоголю (дисульфірамоподібну дію), стимулює репаративні процеси.

штамів становить 0,125-6,25 мкг/мл. У поєднанні з амоксициліном проявляє активність щодо Helicobacter pylori (аксицилін пригнічує розвиток резистентності до метронідазолу).

До метронідазолу нечутливі аеробні мікроорганізми та факультативні анаероби, але в присутності змішаної флори (аероби й анаероби) метронідазол діє синергідно з антибіотиками, ефективними проти звичайних аеробів.

Показання до застосування

• Протозойні інфекції: позакишковий амебіаз (включно з амебним абсцесом печінки), кишковий амебіаз (амбубна дизентерія), трихомоніаз.
• Інфекції, що викликаються Bacteroides spp. (зокрема В. fragilis, В. distasonis, В. ovatus, В. thetaiotaomicron, В. vulgris); інфекції кісток і суглобів; інфекції центральної нервової системи (ЦНС), зокрема менінгіт, абсцес мозку; бактеріальний ендокардіт; пневмонія, емпіема й абсцесс легень; сепсис.
• Інфекції, що викликаються Clostridium spp., Peptococcus niger, Peptostreptococcus spp.: інфекції черевної порожнини (перітоніт, абсцес печінки), інфекції органів малого таза (ендометрит, абсцес фалопеєвих труб і яєчників, інфекції склепіння піхви).
• Псевдомембраннозний коліт, пов'язаний із застосуванням антибіотиків.
• Гастрит або виразка дванадцятипалої кишки, пов'язані з Helicobacter pylori (у складі комплексної терапії).
• Профілактика післяопераційних ускладнень (особливо після операцій на обідній кишці, у параректальній зоні, апендектомії, гінекологічних операцій).

Протипоказання до застосування

• Гіперчутливість до метронідазолу, до інших похідних нітроідизолу, до імідазолів та інших компонентів препарату;
• Органічні ураження ЦНС (зокрема епілепсія);
• Лейкопіння (зокрема в ананасі);
• Печікова недостатність (у разі застосування великих доз);
• Вагітність;
• Період грудного вигодовування;
• Дитячий вік до 6 років.

Вагітність і лактація

Вагітність

Оскільки метронідазол проходить через плацентарний бар'єр і його дія на органогенез плода людини невідома, застосування препарату Метронідазол під час вагітності протипоказане.

Період грудного вигодовування

Метронідазол проникає в грудне молоко, тому застосування препарату Метронідазол у період грудного вигодовування протипоказано.

Побічні дії

• Порушення з боку імунної системи

• Ангіоневортичний набряк, анафілактичний шок.

• Порушення з боку нервової системи

• Периферична сенсорна нейропатія.
• Головний біль, судоми, запаморочення.
• Повідомляли про розвиток енцефалопатії (наприклад, сплутаність свідомості) і підгострого селечкового синдрому (порушення координації та синергізму руху, атакія, дизартрія, порушення ходи, низьгм, тремор), які є оборотними після скасування метронідазолу.
• Асептичний менінгіт.

• Порушення з боку психіки

• Психотичні розлади, включно зі сплутаністю свідомості, запаленнями.
• Депресія, безсоння, дратівливість, підвищена збудливість.

• Порушення з боку органа зору

• Перехідні порушення зору, як-от диплопія, міопія, нечіткість зору, зниження гостроти зору, порушення колірного сприйняття.
• Нейропатія/неврит зорового нерва.

• Порушення з боку органів слуху та лабіринтові порушення

• Порушення слуху/втрата слуху (включно з нейросенсорною глупотою).
• Шум у вухах.

• Порушення з боку крові та лімфатичної системи

• Агранулоцитоз, лейкопіння, нейтопіння й тромбоцитопія.

• Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів

• Підвищення активності «печивкових» ферментів (аспартамінотрансферази (ACT), аланінамінотрансферази (АЛТ), лужної фосфатази), розвиток холестатичного або змішаного гепатиту та гепатоцелюлярного ураження печінки, що іноді супроводжується жовтухою.
• У пацієнтів, які здобували лікування метронідазолом у комбінації з іншими антибіотиками, спостерігалися випадки розвитку печінкової недостатності, яка потреба трансплантації печінки.

• Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин

• Шкіряний висип, шкірний свербіж, «приливи» крові до шкірних покривів, гіперемія шкіри, кропивниця.
• Пустушний шкірний висип.
• Фіксована лікарська висипка.
• Синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.

• Порушення з боку нирок і сечовивідних шляхів

• Можливе фарбування сечі в коричнево-червоний колір, зумовлений наявністю в сечі водорозчинного метаболіту метронідазолу.
• Дизурія, поліурія, цистит, нетримання сечі, кандидоз.

• Загальні розлади

• Лихорадка, закладеність носа, артралгії, слабкість.

• Лабораторні та інструментальні дані

• Ущільнення зубця Т на ЕКГ.

Взаємодія з лікарськими засобами

З дисульфірамом

Повідомляли про розвиток психотичних реакцій у пацієнтів, які отримали одночасно метронідазол і дисульфірам (інтервал між застосуванням цих лікарських препаратів має бути не менш ніж 2 тижні).

З еталоном

Можливе виникнення дисульфірамоподібних реакцій (гіперемія шкірних покривів, «приливи» крові до шкірних покривів, блювота, тахікардія).