Протягом більшої частини історії людства люди природно харчувалися за принципом «від носа до хвоста», отримуючи все необхідне для сили, міцного здоров’я та гарного самопочуття. Ми були тісно пов’язані з природою і вживали цілісні продукти, які підтримували організм на глибокому рівні. Нині ж багато хто намагається відтворити свої потреби в харчуванні в умовах сучасного світу, де порушення роботи жовчовивідних шляхів, кишечника та травної системи трапляються дедалі частіше.

Підхід до вирішення цієї проблеми полягає в усуненні першопричини: через харчування, спосіб життя та щоденні звички, а також через підтримку жовчних шляхів перевіреними традиційними методами, підтвердженими сучасною наукою. До цього підходу входить використання висушеного жовчного міхура, яловичої жовчі та печінки.

Наші предки, зокрема корінні народи Північної Америки, часто розділяли бізона прямо на місці й їли теплу печінку, приправляючи її жовчним міхуром і жовчю. Жовч використовували й для інших органів та залоз — майже так само, як сьогодні використовують гірчицю. Вважалося, що жовчний міхур і жовч помітно покращують смак печінки, але, ймовірніше, їхня роль була значно вагомішою, ніж просто смакова.

Протягом тисячоліть у Китаї солі жовчних кислот застосовували як засіб від «холоду», який, як вважалося, допомагає погасити «жар» за різних станів, зокрема при порушеннях травлення, діабеті та навіть підвищеному тиску. Їх особливо цінували при серйозних захворюваннях печінки. Активною речовиною жовчі — як ведмежої, так і жовчі інших ссавців, зокрема корів, — є урсодезоксихолева кислота (УДХК).

Відомий дослідник харчування Вестон А. Прайс наводив слова доктора Роміга з Аляски, який зазначав, що за тридцять шість років спостережень за корінними народами він не зустрічав випадків злоякісних захворювань серед справді примітивних ескімосів та індіанців, тоді як із модернізацією способу життя такі випадки вже з’являлися. Також він відзначав відсутність у примітивних народів гострих хірургічних проблем внутрішніх органів, зокрема жовчного міхура, нирок, шлунка та апендикса, на відміну від модернізованих груп.

Живильні цілісні продукти, органи та залози, багаті на цінні речовини, можуть бути особливо корисними для тих, хто шукає цільову підтримку відповідно до природи — за давнім принципом, яким користувалися наші ранні предки. Grass Fed Gallbladder (з яловичою жовчю та печінкою) — це дієтична добавка у форматі цільного харчового продукту, що містить чистий яловичий жовчний міхур, яловичу жовч і печінку. Такий комплекс забезпечує організм компонентами, характерними саме для жовчного міхура, жовчі та печінки: пептидами, ко-факторами, ферментами та іншими будівельними елементами для живлення й підтримки власного жовчного міхура та здоров’я травної системи.

Традиційні народи, корінні американці та давні цілителі вважали, що вживання органів здорової тварини допомагає зміцнювати відповідні органи людини. Так, людині зі слабким серцем давали серце здорової тварини. Нирки вважали харчуванням для сечовивідної системи, засобом для підтримання життєздатності та загального стану нирок. Підшлункову залозу застосовували в харчуванні людей із порушеннями травлення та ендокринними порушеннями, а селезінку — при імунодефіцитах і нестачі крові.

Жовчний міхур, яловича жовч і печінка дають концентрований набір будівельних блоків, характерних для жовчного міхура, жовчі та печінки, які підтримують жовчовивідні шляхи — жовчний міхур, печінку та жовчні протоки — і яких часто бракує в сучасному раціоні.

Доктор Ройял Лі та інші піонери нутриціології вважали, що дегенеративні зміни в певному органі або залозі можна повернути назад, якщо вживати відповідну сировину, специфічну саме для цього органа або залози. Жовчний міхур та тканина печінки містять будівельні елементи, характерні саме для цих залоз, і слугують для живлення, підтримки та модуляції функцій жовчного міхура й печінки. *

Печінка трав’яного відгодовування — чи то яловича, бізона чи бараняча — вважається одним із найживильніших і найцінніших для здоров’я продуктів. Протягом тисячоліть мисливці по всьому світу їли сиру печінку здобутих тварин. Навіть леви та інші хижаки в першу чергу з’їдають саме печінку.

Печінка тварин трав’яного відгодовування особливо багата на вітамін B12, вітамін A, холін, фолат і безліч інших потужних поживних речовин, дефіцит яких поширений у більшості людей. Крім того, вона містить сполуки, здатні підтримувати функції печінки людини. Інші речовини, присутні в печінці, допомагають зменшувати втому, покращувати травлення та підтримувати роботу мозку. * 1

Багато хто шукає цільову підтримку за принципом «подібне підтримує подібне», але при цьому упускає базове харчування, яке визначає нашу біологію, здоров’я та якість життя. Тому не дивно, що багато людей успішно підтримують стани, пов’язані з органами та залозами, зокрема щитоподібну залозу, наднирники та кишечник, просто насичуючи організм фундаментальними продуктами — печінкою та кістковим мозком.

Grass Fed Gallbladder (з яловичою жовчю та печінкою) — це добавка у форматі цілісного харчового продукту, що містить 100% чистий яловичий жовчний міхур із яловичою жовчю та печінкою.

Рекомендований спосіб вживання — по 2 капсули за один прийом їжі, хоча технічно це харчовий продукт, або за призначенням лікаря. Для додаткової підтримки дозування можна збільшити вдвічі.

Традиційна медицина зазвичай обмежується рекомендаціями щодо низькожирової дієти та хірургічного втручання. Хоча це може тимчасово полегшити симптоми, тривале зниження споживання жирів лише зменшує стимуляцію скорочення жовчного міхура холецистокініном. З часом це може призводити до ще більшої млявості жовчного міхура та підвищеного ризику утворення каменів — саме того, чого намагаються уникати. Натомість було показано, що раціон із високим вмістом жирів може захищати від утворення каменів у жовчному міхурі.