Фармакотерапевтична група

Протимікробний та протипротозойний засіб.

Фармакокінетика

При внутрішньому прийомі метронідазол швидко і майже повністю всмоктується (приблизно 80% за 1 годину). Одночасне вживання їжі не впливає на абсорбцію метронідазолу. Біодоступність становить щонайменше 80 %. Після прийому внутрішньо метронідазолу в дозі 500 мг його концентрація в плазмі крові становить 10 мкг/мл через 1 годину, 13,5 мкг/мл через 3 години. Зв'язування з білками крові незначне і не перевищує 10-20%. Метронідазол швидко проникає в тканини (легкі, нирки, печінку, шкіру, жовч, спинномозкову рідину, слину, насіннєву рідину, вагінальний секрет), у грудне молоко і проходить через плацентарний бар'єр. Близько 30-60% метронідазолу метаболізується шляхом гідроксилювання, окислення та глюкуронування. Основний метаболіт (2-оксиметронідазол) також має протипротозойну та протимікробну дію. 40-70% метронідазолу виводиться нирками (у незміненому вигляді – близько 35% від приємної дози). Період напіввиведення – 8-10 годин. У пацієнтів з порушенням функції нирок при прийомі метронідазолу можливе підвищення його концентрації в сироватці крові.

Фармакодинаміка

Протипротозойний та протимікробний препарат, похідне 5-нітроімідазолу. Механізм дії полягає в біохімічному відновленні 5-нітрогрупи внутрішньоклітинними транспортними протеїнами анаеробних мікроорганізмів і найпростіших, відновлена ​​5-нітрогрупа взаємодіє з дезоксирибонуклеїновою кислотою (ДНК) клітини мікроорганізмів, інгібуючи синтез їх нуклеїнових кислот, що веде до.

Активний щодо Trihomonas vaginalis, Entamoeba histolica, Gardnerella vaginalis, Giardia intestinalis, Lamblia spp., а також облігатних анаеробів Bacteroides spp. (в т.ч. Bacteroides fragilis, Bacteroides distasonis, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgatus), Fusobacterium spp., Veillonela spp., Prevotella (P. bivia, P. buccae, P. disiens), і деяких грампозитивних. spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.). Мінімальна переважна концентрація цих штамів становить 0.125-6.25 мкг/мл.

У поєднанні з амоксициліном виявляє активність щодо Helicobacter pylori (Амоксицилін пригнічує розвиток резистентності до метронідазолу).

До метронідазолу не чутливі аеробні мікроорганізми та факультативні анаероби, але в присутності змішаної флори (аероби та анаероби) метронідазол діє синергічно з антибіотиками, ефективний проти звичайних аеробів.

Збільшує чутливість пухлин до опромінення, викликає сенсибілізацію до алкоголю (дисульфірамоподібну дію), стимулює репаративні процеси.

штамів становить 0,125-6,25 мкг/мл. У поєднанні з амоксициліном проявляє активність щодо Helicobacter pylori (амоксицилін пригнічує розвиток резистентності до метронідазолу).

До метронідазолу не чутливі аеробні мікроорганізми та факультативні анаероби, але у присутності змішаної флори (аероби та анаероби) метронідазол діє синергідно з антибіотиками, ефективними проти звичайних аеробів.

Показання до застосування

• Протозойні інфекції: позакишковий амебіаз (включаючи амебний абсцес печінки), кишковий амебіаз (амебна дизентерія), трихомоніаз.
• Інфекції, що спричиняються Bacteroides spp. (у тому числі Ст. fragilis, Ст. distasonis, Ст ovatus, Ст thetaiotaomicron, Ст vulgaris); інфекції кісток та суглобів; інфекції центральної нервової системи (ЦНС), зокрема менінгіт, абсцес мозку; бактеріальний ендокардит; пневмонія, емпієма та абсцес легень; сепсис.
• Інфекції, викликані Clostridium spp., Peptococcus niger, Peptostreptococcus spp.: інфекції черевної порожнини (перитоніт, абсцес печінки), інфекції органів малого тазу (ендометрит, абсцес фаллопієвих труб та яєчників, інфекції склепіння піхви).
• Псевдомембранозний коліт, пов'язаний із застосуванням антибіотиків.
• Гастрит або виразка дванадцятипалої кишки, пов'язані з Helicobacter pylori (у складі комплексної терапії).
• Профілактика післяопераційних ускладнень (особливо після операцій на ободової кишці, у параректальній ділянці, апендектомії, гінекологічних операцій).

Протипоказання до застосування

• Гіперчутливість до метронідазолу, до інших похідних нітроімідазолу, до імідазолів та інших компонентів препарату;
• органічні ураження ЦНС (у тому числі епілепсія);
• Лейкопенія (у тому числі в анамнезі);
• Печінкова недостатність (у разі застосування великих доз);
• Вагітність;
• Період грудного вигодовування;
• Дитячий вік віком до 6 років.

Вагітність та лактація

Вагітність

Оскільки метронідазол проходить через плацентарний бар'єр і його дія на органогенез плода людини невідома, застосування Метронідазолу під час вагітності протипоказане.

Період грудного вигодовування

Метронідазол проникає у грудне молоко, тому застосування препарату Метронідазол у період грудного вигодовування протипоказане.

Побічні дії

• Порушення з боку імунної системи

• Ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок.

• Порушення з боку нервової системи

• Периферична сенсорна нейропатія.
• Головний біль, судоми, запаморочення.
• Повідомлялося про розвиток енцефалопатії (наприклад, сплутаність свідомості) та підгострого мозочкового синдрому (порушення координації та синергізму руху, атаксія, дизартрія, порушення ходи, ністагм, тремор), які є оборотними після відміни метронідазолу.
• Асептичний менінгіт.

• Порушення з боку психіки

• Психотичні розлади, включаючи сплутаність свідомості, галюцинації.
• Депресія, безсоння, дратівливість, підвищена збудливість.

• Порушення з боку органу зору

• Минущі порушення зору, такі як диплопія, міопія, нечіткість зору, зниження гостроти зору, порушення сприйняття кольору.
• Нейропатія/неврит зорового нерва.

• Порушення з боку органів слуху та лабіринтні порушення

• Порушення слуху/втрата слуху (включаючи нейросенсорну глухоту).
• Шум у вухах.

• Порушення з боку крові та лімфатичної системи

• Агранулоцитоз, лейкопенія, нейтропенія та тромбоцитопенія.

• Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів

• Підвищення активності «печінкових» ферментів (аспартатамінотрансферази (ACT), аланінамінотрансферази (АЛТ), лужної фосфатази), розвиток холестатичного або змішаного гепатиту та гепатоцелюлярного ураження печінки, що іноді супроводжується жовтяницею.
• У пацієнтів, які отримували лікування метронідазолом у комбінації з іншими антибіотиками, спостерігалися випадки розвитку печінкової недостатності, яка потребувала трансплантації печінки.

• Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин

• Висипання на шкірі, свербіж шкіри, «припливи» крові до шкірних покривів, гіперемія шкіри, кропив'янка.
• Пустулезна шкірна висипка.
• Фіксований лікарський висип.
• Синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.

• Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів

• Можливе фарбування сечі в коричнево-червоний колір, обумовлене наявністю в сечі водорозчинного метаболіту метронідазолу.
• Дизурія, поліурія, цистит, нетримання сечі, кандидоз.

• Загальні розлади

• Гарячка, закладеність носа, артралгії, слабкість.

• Лабораторні та інструментальні дані

• Ущільнення зубця Т на ЕКГ.

Взаємодія з лікарськими засобами

З дисульфірамом

Повідомлялося про розвиток психотичних реакцій у пацієнтів, які одночасно отримували метронідазол і дисульфірам (інтервал між застосуванням цих лікарських препаратів повинен бути не менше 2 тижнів).

З еталоном

Можливе виникнення дисульфірамоподібних реакцій (гіперемія шкірних покривів, «припливи» крові до шкірних покривів, блювання, тахікардія).